05 Липня 2018

 

Посилання на статтю http://beertechdrinks.com/uk/all-a-beer/craft/pivzavod-riven-vdala-rekonstruktsiya-pislya-170-richnoyi-istoriyi/
Рівненський пивзавод – одна з найстаріших і найшанованіших пивоварень України. Вважалося, що він був заснований в 1849 році, але нещодавно був знайдений звіт волинського губернатора за 1847 рік, в якому є згадка про завод. Приблизно через 20 років на Волині стали селитися чехи. А де чехи – там і хміль, і нові пивоварні, що стали відкриватися в різних місцях. Переселенці активно займалися хмільництвом і селекцією, і скоро волинський хміль за якістю і ароматом практично не поступався знаменитому жатецькому.

пиво, Украина, пивзавод, региональный


Мар’ян Года, директор пивзаводу «Рівень»:
"– Згадуючи історію нашого заводу, ми тим самим підтримуємо імідж і старовинні традиції рівненського пива. Наприклад, «Львівське» пиво варять з 1715 року. Ми молодше, але зате найстаріші у Рівненській області. Тут немає іншого такого підприємства, яке могло б документально підтвердити, що воно було засноване в першій половині ХІХ століття."

Наприкінці ХІХ сторіччя на старій Рівненській пивоварні створили акціонерне товариство «Парового пивоварного заводу «Бергшлоссъ». Контрольний пакет акцій належав чехам, але на початку 1900 років його викупив енергійний єврей з кумедним прізвищем Герш Мейер Пісюк. То був промисловець, пивовар і меценат, за гроші якого в Рівному утримували одну з синагог. Його родина володіла заводом до 1939 року і зіграла дуже велику роль в його долі. Пісюк був людиною дуже діяльною і одразу ж приступив до масштабної реконструкції заводу. Велика частина будівель була побудована саме тоді, в 1906–1908 роках. Причому якість будівництва була такою, що ці приміщення використовуються й досі, на відміну від тих, які збудували пізніше, за радянських часів! На міжнародній виставці в Бельгії (Остенде, 1907 рік) пиво «Бергшлоссъ» отримало «Диплом Великий Нагороди». До 1913 року на Рівненському пивзаводі, одним з найбільших на Волині, працювало 116 чоловік. Тут робили солод вручну і машинним способом, виробляли спирт.

Смуга труднощів почалася під час Першої світової війни. Потім була революція і громадянська війна, після якої місто Рівне до 1939 року відійшло до складу Польщі. 1925 рік ознаменувався зупинкою виробництва спирту (оскільки це була державна монополія) і черговою реконструкцією після пожежі. 15 грудня 1927 року в Луцьку зареєстрували «Товариство власніків броварень Волинського воєводства», головою якого обрали директора Рівненського пивзаводу «Бергшлос» Самуїла Пісюка. Пивовари спільно шукали вихід зі складної економічної ситуації в Європі, намагалися налагодити торговельні зв’язки з Палестиною і навіть Америкою. До кінця 1930-х років «Бергшлос» став одним з найприбутковіших підприємств Рівного, і саме тоді пиво з цією торговою маркою стало знаменитим на всій території Польщі.

Прихід радянської владі 15 листопада 1939 року не кращим чином позначився на роботі заводу. Після націоналізації число працівників скоротилося майже вдвічі, назву замінили на безлике «Пивдріжкомбінат», виробництво знаменитого «Бергшлосса» було припинено. Замість нього почали випускати стандартні радянські сорти: «Жигулівське», «Українське» і «Російське», а також безалкогольні напої і дріжджі. На цьому зміни не закінчилися, оскільки Західна Україна знову стала ареною війни. До початку окупації завод виробляв за рік 30000 гектолітрів пива, 4000 гл лимонаду і 300 тонн дріжджів. В окупаційний період німці з характерним для них завзяттям відразу запустили пивне виробництво. Адже війна війною, а німець без пива – зовсім не німець. При відступі у німецьких солдатів було ще достатньо динаміту, але руки в них не піднялися на те, щоб знищити пивоварню. Вона вціліла для нового, нарешті мирного життя. Наприкінці війни їй виповнилося майже сто років… У повоєнний час завод знову перебудували і переобладнали, і він продовжував радувати українців якісним пивом і лимонадом.


Незалежність України стала приводом повернутися до історичної торгової марки «Бергшлосс». У 2005 році пивзавод перейменували на ВАТ «Рівень», з 2012 року – на ТОВ «Рівень ЛТД». Крім пива, як і раніше, «Рівень» випускає безалкогольні напої і мінеральну воду. У пивзаводу з’явився гарний новий логотип – пивний кухоль у формі літери «Р». У 2013 році був створений герб у вигляді щита, на якому зображені старовинні атрибути пивоваріння: пивна бочка, дерев’яна лопата для солоду, мішалка для чанів і кружка на довгому держаку.

Зрозуміло, зміни торкнулися не тільки іміджу. Однією з характерних проблем регіональних українських пивзаводів був знос обладнання, встановленого ще в радянські часи. З такою технікою не можна було забезпечити ані високу якість пива, ані великі обсяги виробництва. Тому при першій можливості всі регіональні пивовари намагалися провести технічний апгрейд. На рівненському пивзаводі цей процес розтягнувся років на шість. Реконструкція варниці відразу позначилася на продуктивності: якщо раніше обладнання дозволяло робити максимум 3 варки на день, то тепер – до 6 варок.

Пржемисл Брож, головний пивовар пивзаводу «Рівень»:
"– Обладнання було застарілим і зношеним, все практично згнило. Перш за все довелося міняти близько 5 км труб. Поставили італійські та чеські труби з нержавіючої сталі, поступово замінили все, в тому числі серце пивзаводу – варильні чани. Назву теж поміняли, повністю перейшли на нові рецепти. Результат видно одразу: тоді випускали 12000 гл пива на рік, а тепер вже 105000."

Bergshloss, пиво


Сорти під маркою «Рівень» варять на українському солоді «Славута» та українському хмелю, в тому числі з власної плантації. Свій хміль вирощується в селі Підлужжя на Дубенщині, де завод з 2013 року орендує 16 гектарів землі. Для відродженого знаменитого пива «Бергшлосс» беруться не тільки українські, а й німецькі хмелі. Темна версія «Бергшлосс чорний» вариться також з використанням німецьких солодов Weyermann.

Сама технологія варки класична: дроблення солоду і затирання сусла, відділення дробини і варіння сусла з хмелем, очищення і охолодження сусла, бродіння і дозрівання. Для різних сортів і рецептур пива ці етапи можуть варіюватися. Наприклад, якщо до складу крім ячмінного солоду входить рисовий, він затирається окремо. Іноді доводиться проводити затирання 3–4 рази. Після очищення в вірпулі і проходження через пластинчастий теплообмінник в сусло додають дріжджі, і воно відправляється на 5–10 днів в бродильні чани. Ємності оснащені пристроями для вимірювання і контролю температури. Для дозрівання пиво перекачується в лагерні танки. Заключний етап виробництва – якісна фільтрація. Двоступеневий кізельгуровий фільтр німецького виробництва дозволяє повністю очистити пиво від дріжджів і бактерій. Це необхідно, адже на «Рівні» виробляють тільки живе пиво з обмеженим терміном зберігання, і потрібно забезпечити йому максимальну стабільність. За добу фільтрується 1000–1200 гектолітрів. Очищений напій перед розливом в пляшки або кеги зберігається у форфасах.

У 2015 році в 300 метрах від пивзаводу з’явилася міні-пивоварня «Кант» з однойменним рестораном. Обладнання Czech Brewmasters, розраховане на 5 гектолітрів пива, було спеціально спроектовано в Чехії. Відвідувачі можуть прямо із залу спостерігати майже за всім процесом пивоваріння, крім дроблення солоду і дозрівання. Після відділення нерозчинних залишків у вірпулі чисте сусло охолоджується до початкової температури бродіння і відправляється в бродильні чани, де бродить 5–10 днів. Потім воно через прозору трубу перекачується в ЦКТ, розташовані на самому заводі. Там пиво протягом мінімум 15 діб дозріває при потрібній температурі, в залежності від типу дріжджів.

У «Канті» Пшемисл Брож отримав повну свободу для експериментів. Тут він може варити пиво як низового, так і верхового бродіння, що дуже розширило асортимент пивних стилів. Гості ресторану можуть зкуштувати не тільки класичні чеські та німецькі лагери, але й елі в бельгійському, британському, шотландському, ірландському та американському стилі. Використовується тільки імпортна сировина: 20 сортів солоду і 15 сортів хмелю з Німеччини та Чехії, Бельгії, США і Великобританії, Австралії, Нової Зеландії. Кожен рецепт Пшемисл попередньо варить вдома і випробує на сусідах і друзях. Шеф-кухар «Канта» Анатолій Лук’янчук – знавець пивної кухні і справжній фанат кулінарії, він часто використовує пиво для приготування соусів, перших страв і навіть десертів.

З вересня 2017 року основні сорти з «Канта» стали розливати в пляшки для продажу в інших містах. В першу партію увійшли CZECH Pils EXTRA, Witbier у бельгійському стилі, Elderberry Red Ale на бузині, Indian Pale Ale і New England IPA, Espresso Stout. Останні два сорти були відзначені високими нагородами на ХХ Міжнародному конкурсі якості пива, проведеному компанією «Укрпиво»: New England IPA отримав золоту медаль, а Espresso Stout – гран-прі. Частину пляшок було закупорено бугельні пробками Mekano від італійської компанії Tapi.Group – це перший досвід такого роду в Україні.

#